Метод проєктів — освітня технологія, спрямована
на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою,
формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації
проблемно-орієнтованого навчального пошуку.
Структура різних типів проєктів
І.
За методом або видом діяльності яка домінує в проєкті
1. Дослідницькі
проєкти. Потребують чітко
продуманої структури, визначеної мети, актуальності проєкту для всіх учасників,
соціальної значимості, продуманих методів роботи.
2. Творчі
проєкти. Зазвичай не мають
чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам
учасників проєкту. Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника,
сценарію, програми свята тощо.
3. Ігрові
проєкти. Структура таких
проєктів залишається відкритою до їхнього закінчення. Учасники беруть на себе певні ролі. Результати
можуть визначатися на початку проєкту або до його завершення. Наявним високий ступінь творчості.
4. Інформаційні
проєкти. Спрямовані на збір
інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час
проєктної діяльності.
5. Практично
орієнтовані. Відзначаються чітко
визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проєкту, який
зорієнтований на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ,
відеофільм, спектакль, програма дій, проєкт закону, довідковий матеріал тощо). Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із
визначенням функції кожного. Дуже
важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію
спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів
використання їх на практиці, зовнішню оцінку проєкту.
ІІ.
За змістовим аспектом проєкту
1.
Літературно-творчі. Поширений
тип спільних проєктів.
2.
Природничо-наукові. Зазвичай
мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля
певної місцевості).
3. Екологічні
проєкти. Здебільшого потребують
використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних
галузей.
4. Мовні
(лінгвістичні). Навчальні
проєкти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних
мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних
особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення
етимонології слів, літературні дослідження тощо).
5.
Культурологічні. Мають
зв'язок з історією та традиціями різних країн. За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними,
політичними, мистецтвознавчими, економічними.
6.
Рольово-ігрові. За змістом можуть бути
уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та
комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.
7. Спортивні.
8. Географічні.
9. Історичні.
10. Музичні.
Вимоги до організації проєкту
1.Наявність значущої в
дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького
пошуку.
2.Практична, теоретична,
пізнавальна значущість передбачуваних результатів.
3.Самостійна діяльність
учнів. Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.
4.Визначення кінцевих цілей
спільних чи індивідуальних проєктів.
5.Визначення базових знань
із різних галузей, необхідних для роботи над проєктом.
6.Структурування змістовної
частини проєкту із зазначенням поетапних результатів).
7.Використання дослідницьких
методів.
8.Результати виконаних
проєктів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб
(презентація, щоденник мандрівника).
Алгоритм роботи над проєктом. Внесок учнів
та вчителя.
№
|
Етапи діяльності
|
Зміст діяльності
|
Способи організації взаємодії
|
|
Учні
|
Учитель
|
|||
1
|
Підготовка. Визначення теми
та мети проєкту
|
Обговорюють, шукають інформацію
|
Розповідає про задум, мотивує,
допомагає у визначенні завдань
|
Навчальний діалог
|
2
|
Планування
|
Формулюють завдання та
обговорюють їх
|
Коригує, пропонує ідеї, висуває
пропозиції
|
Спільне визначення мети
діяльності
|
3
|
Прийняття рішень
|
Обирають оптимальний варіант
|
Спостерігає, непрямо керує
діяльністю
|
Ситуація вільного вибору,
дискусія
|
4
|
Збір інформації
|
Збирають інформацію
|
Спостерігає, непрямо керує
діяльністю
|
Добір навчального матеріалу
|
5
|
Аналіз інформації, формулювання
висновків
|
Аналізують інформацію, в міру
необхідності конструюють різні художні вироби
|
Коригує, спостерігає, радить
|
Створення дітьми навчального
дидактичного матеріалу
|
6
|
Захист проєктів та колективний
аналіз
|
Презентують проєкти та разом з
учителем обговорюють, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий
підхід
|
Обговорює разом з дітьми
|
Участь дітей в оцінюванні
проєкту
|
Проєктувальна технологія ґрунтується на позиціях
педагогіки прагматизму, що передбачає погляд на виховання як на постійну
реконструкцію особистого досвіду учнів, а також відповідність їх інтересам і
потребам. Її прихильники відстоюють принцип «навчання за допомогою діяльності»,
розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає
її активним учасником.
Таким чином, в основі цього
методу лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам'яті учнів,
а діяльнісний, спрямований на формування в учнів комплексу розумових здібностей
(розуміння, рефлексії, конструктивної уяви, здатності до цілепокладання),
необхідних для дослідницької діяльності, а також конкретних умінь і навичок.
У ході проєктної діяльності
школярі навчаються: планувати свою роботу, заздалегідь прогнозуючи її
результати; використовувати різноманітні джерела інформації; аналізувати та
порівнювати факти; аргументувати власні судження; приймати рішення;
установлювати соціальні контакти, розподіляти обов'язки, взаємодіяти;
створювати реальний «кінцевий продукт»; представляти результати перед
аудиторією; оцінювати свою діяльність і діяльність партнерів. Для проєктної діяльності
характерною є спільна робота вчителя й учня з рівним статусом обох сторін.
Проєктна діяльність спрямована на вирішення таких
психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних завдань:
·
Розвиток
пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей учнів.
·
Інтеграцію
освітнього середовища школи та сім'ї, школи та мікрорайону, ширше залучення
батьків до освітнього процесу.
·
Соціалізацію
учнів, розвиток ключових компетентностей - комунікативної, кооперативної,
інформаційної тощо.
·
Формування у
школярів активної життєвої позиції.
·
Створення у школі
єдиного колективу учнів і педагогів, атмосфери співпраці.
Метод проєктів має на меті всебічне та систематичне дослідження
проблеми й розробку конкретного кінцевого продукту; передбачає отримання
практичного результату, а не тільки пошук певної інформації. Проєкт передусім є
результатом колективних зусиль виконавців, тому на завершальному етапі
діяльності передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, глибини,
інформаційного забезпечення, творчого внеску кожного учасника. Такий процес
здійснюється як упродовж навчання, так і в ході спеціально організованої
позакласної та позашкільної діяльності учнівської молоді.
Проєкт до Дня української писемності та мови для учнів
11 класу.
За два-три тижні до заходу вчитель з’ясовує, хто з
учнів бажає працювати над підготовкою проєкту (презентації) до Дня української
писемності та мови. Коли група бажаючих сформована, вчитель проводить
позаурочну консультацію, у ході проводить інструктаж над створенням проєкту.
Учні об’єднуються у групи (5 груп) і розподіляють між собою завдання, кожна група починає працювати над своїм. Протягом напрацювання учні можуть, і мають, звертатися до вчителя за порадами, консультаціями та допомогою у позаурочний час.
На першому тижні учні шукають інформацію, опрацьовують
її, обговорюють в групах, радяться з учителем, якщо це необхідно.
На другому тижні учні систематизують весь матеріал,
який знайшли, виокремлюють головне, готують свою частину презентації. Узгоджують
свої слайди з учителем. Коригують презентацію згідно до зауважень учителя.
На третьому тижні учні допрацьовують свої частини
роботи, створюють спільну завершену
презентацію, надсилають її вчителю. Учитель додає своє «вступне слово», показує
презентацію.
Один з можливих варіантів кінцевого результату роботи
учнів:
- вступне слово вчителя (слайди 1-4);
- виступ І групи соціологів (слайди 5-7);
- виступ ІІ групи соціологів (слайди 8-11);
- виступ літературознавців (слайди 12-14);
- виступ І групи мовознавців (слайди 15-18);
- виступ ІІ групи мовознавців (слайди 19- 26).
Немає коментарів:
Дописати коментар